.jpg)
У ХХІ столітті цифрові технології відіграють вирішальну роль у збереженні культурної спадщини, підвищенні її доступності та популяризації. Онлайн-музеї України, віртуальні екскурсії, 3D-тури та цифрові каталоги — це не лише технологічний прорив, а й нова ера для музейної справи. У часи, коли фізичний доступ до культурних установ може бути обмежений, особливо під час війни, цифрові рішення забезпечують безперервний зв’язок між людиною і культурою.
Цифрові виставки — це онлайн-презентації колекцій, створені за допомогою фото-, відео- та 3D-контенту. Вони дозволяють переглядати експонати в найвищій якості, вивчати їх опис, історію, контекст, а іноді навіть слухати аудіогіди мовами світу. Це ідеальний інструмент для інтерактивного знайомства з мистецтвом і історією, особливо для тих, хто фізично не може відвідати музей.
Віртуальні екскурсії музеями — ще один потужний формат, що дозволяє "прогулятися" експозиціями в режимі реального часу або у форматі 360°. За допомогою 3D-сканування та інтерактивної навігації відвідувачі можуть "відвідати" зал одеського художнього музею, поглянути на скіфські золоті прикраси в Національному музеї історії України або побувати у підземеллях львівських галерей, не виходячи з дому.
Інтеграція музеїв у цифровий простір відкриває безпрецедентні можливості для дослідження. Доступ до музейного фонду онлайн означає, що тисячі артефактів тепер доступні в будь-який час і в будь-якому місці. Такі ініціативи забезпечують:
- оцифрування музейних каталогів;
- створення цифрових копій експонатів;
- інтерактивні бази даних з фільтрами за тематикою, автором, періодом;
- зв’язок між музейною освітою та сучасними технологіями.
Для науковців, викладачів і студентів це джерело безцінних даних. Для широкої аудиторії — зручний спосіб дізнатися більше про українську спадщину.
Цифровізація музеїв України стала актуальною ще до початку повномасштабної війни, але саме війна стала каталізатором для прискорення цього процесу. У 2022–2024 роках відбулись масштабні зусилля зі створення резервних копій, оцифрування фондів, розробки онлайн-платформ і навчання працівників культури цифровим навичкам.
Проте викликів залишається багато: нестача техніки, фінансування, спеціалістів. Крім того, не всі музеї мають інтернет-з’єднання або можливість самостійно працювати з 3D-моделюванням. Саме тому державна підтримка та партнерства з ІТ-сферою надзвичайно важливі.
Зі свого боку громадські ініціативи й донорські програми сприяють формуванню відкритих даних про музеї, що дозволяє прозоро відстежувати стан фондів, планувати реставрацію, створювати наукові матеріали та інноваційні продукти.
Онлайн-платформа, 3D-тур музеєм, цифрові виставки — усе це не просто технологічні новинки, а новий рівень взаємодії з культурою. Підтримка ініціатив із цифровізації музеїв України, розвиток відкритих даних і впровадження інновацій у музейну сферу — критично важливі кроки для збереження національної спадщини. У цифрову добу важливо не лише зберегти експонати, а й дати їм друге життя — онлайн.
