Художньо-меморіальний музей О. О. Осмьоркіна створено у м. Кропивницькому (до 2016 року Кіровоград, історична назва Єлисаветград) у 1985 році на базі меморіального будинку, де провів свої дитячі та юнацькі роки видатний художник і педагог першої половини ХХ-го сторіччя Олександр Олександрович Осмьоркін. Будинок музею є пам’яткою історії, містобудування та архітектури місцевого значення, збудований у 1899 році за власним проєктом відомого єлисаветградського архітектора Якова Васильовича Паученка, дядька художника. Будинок складався з шести кімнат, інтер’єри яких вирізнялися ліпним і різьбленим декором, які, на жаль, в середині 1950-х років були повністю знищені. З 1987 по 1994 роки проводились роботи з комплексного капітального ремонтно-реставраційного ремонту з метою пристосування будівлі під музей. Активну участь у створенні музею брала вдова художника Надія Георгіївна Осмьоркіна, як архітектор вона власноруч розробила проєкт реконструкції будинку музею, передала до музею твори художника, його архів та особисті речі. У 1994 році музейну експозицію відкрито для відвідування.
Експозиція музею розміщена в чотирьох залах. Меморіальний зал пропонує відвідувачам познайомитися з життям і творчістю художника Олександра Осмьоркіна та архітектора Якова Паученка. В експозиції представлені живописні та графічні твори художника, фотознімки, документи, особисті речі, предмети з творчої майстерні, меморіальні речі з будинку Паученка-Осмьоркіна. У виставкових залах експонуються тематичні виставки музейних колекцій, сучасного українського образотворчого мистецтва, фотомистецтва, дитячої та студентської творчості.
Олександр Олександрович Осмьоркін (1892-1953) — професор живопису, вів живописні майстерні в Московському художньому інституті ім. В. І. Сурікова та Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури ім. І. Ю.Рєпіна, виховав плеяду відомих художників. У 1948 році О. Осмьоркін був звинувачений у формалізмі, у поширенні західних віянь в радянському мистецтві і відсторонений від викладання та виставкової діяльності. Це зіграло фатальну роль у його житті. Похований О. Осмьоркін на Ваганьковському кладовищі в Москві. Творча спадщина митця – понад 700 творів живопису, графіки, театральних декорацій, які зберігаються в провідних художніх музеях України, інших країн, приватних колекціях. В 1992 році з нагоди відзначення 100-річчя з дня народження художника згідно з рішенням Кіровоградського міськвиконкому художній школі присвоєно ім’я О. О. Осмьоркіна та названа одна з вулиць міста. В 2005 році Кіровоградською обласною радою заснована обласна премія у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна, яка вручається щорічно в музеї 8 грудня – у день народження художника О. О. Осмьоркіна.
Яків Васильович Паученко (1866-1914) – випускник Училища живопису, ваяння і зодчества Московського Художнього Товариства, один з тих зодчих, хто є творцем архітектурного ансамблю історичного центру сучасного міста Кропивницького, успішно керував іконостасною, художньо-іконописною та позолотною майстернею. В 2002 році Кіровоградською обласною радою заснована обласна премія у галузі архітектури, геральдики та вексилології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка, яка вручається щорічно в музеї 21 березня – у день народження архітектора Я. В. Паученка. В 2016 році з нагоди відзначення 150-річчя з дня народження зодчого згідно з розпорядженням міського голови міста Кропивницького вулиця Леніна і Дворцова (від Великої Перспективної і до кінця) названа іменем Архітектора Паученка.
