Миколаївський художній музей імені В. В. Верещагіна — один із найстаріших мистецьких осередків Півдня України, розташований у будівлі-пам’ятці другої половини XIX століття на вулиці Великій Морській, 47. Його створенню передували активні культурні ініціативи початку ХХ століття, пов’язані насамперед із діяльністю князя Миколи Гедройця, який згуртував навколо себе місцевих художників і шанувальників мистецтва, заснував Товариство витончених мистецтв та ініціював увічнення пам’яті видатного художника-баталіста Василя Верещагіна. Завдяки підтримці Іллі Рєпіна, Петербурзької академії мистецтв, впливових меценатів і вдови митця, у 1914 році музей урочисто відкрили в колишній будівлі гауптвахти на Соборній площі.
Основу перших колекцій становили 148 творів В. В. Верещагіна, подарунки Академії мистецтв та Російського музею, а також роботи провідних художників ХІХ — початку ХХ століття: Івана Айвазовського, Володимира Маковського, Костянтина Крижицького, Михайла Антокольського та інших. На ранньому етапі при музеї діяли мистецькі школи та курси, що зібрали понад сотню учнів, і заклад став важливим освітнім центром. Попри втрати під час нацистської окупації, установу відновили вже у 1945 році, зібравши вцілілі роботи та отримавши допомогу від провідних музеїв України.
У другій половині ХХ століття музей активно розбудовував колекцію, зосереджуючи увагу на традиціях миколаївського мистецького середовища. У 1986 році він переїхав до свого теперішнього простору, де представлено український живопис, графіку, скульптуру, декоративно-ужиткове мистецтво, а також окрему експозицію західноєвропейського мистецтва. Уже в незалежній Україні музей неодноразово відзначали престижними нагородами за реставраційну діяльність, популяризацію мистецтва та вагомий внесок у культурну спадщину країни, що підтверджує його значення як одного з провідних художніх музеїв України.
