Вишгородський історико-культурний заповідник має давню історію, що бере початок із 1930-х років, коли Вишгородська археологічна експедиція під керівництвом Тадея Мовчанівського порушила питання про збереження пам’яток Межигір’я. 9 вересня 1935 року територія давнього Вишгорода була офіційно оголошена заповідною, однак після Другої світової війни ідея заповідника була забута. Новий етап розпочався 6 липня 1994 року, коли Указом Президента України та постановою Кабінету Міністрів було створено сучасний Вишгородський історико-культурний заповідник. Першим директором став Віталій Кушнірук, а з 2016 року установою керує кандидат історичних наук Влада Литовченко.
До складу заповідника входять Вишгородський історичний музей (заснований 1982 року, реконструйований у 2008-му) та Музей давньоруського гончарства (відкритий 2006 року). У 2010 році історичний ландшафт давньоруського Вишгорода внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Заповідник займається охороною культурної спадщини, науковими дослідженнями, популяризацією історії та розвитком музейної справи. Його головна мета — збереження унікального історичного середовища Вишгорода як цілісного містобудівного ландшафту й духовного осередку української культури.
