Портал працює у тестовому режимі
Опис
Черепиця або дахівка — вид будівельних покрівельних матеріалів, що має вигляд випалених глиняних жолобчастих пластинок або плиток. За типом належить до штампованої пазової черепиці та має пази по повздовжних краях, зверху – відбійний гребінь, що створює гідроізоляцію покрівлі. В даному випадку черепиця фіксувалась на обрешітці (дерев’яному каркасі-основі, на який встановлюється черепиця) на будівельний розчин, про що свідчать його залишки на тильному боці плитки. Вкладається така черепиця зліва направо від нижнього краю даху до конька. Окрім повздовжних пазів, пазова штампована черепиця оздоблена додатковими поперечними замками, завдяки чому окремі черепиці з’єднуються між собою по всьому периметру закритими фальцевими замками, що захищає покрівлю від проникнення опадів. Технологія виготовлення подібної штампованої черепиці передбачає пресування глиняної маси у спеціальних металевих формах з подальшим висушуванням та випалом.
За профілем черепиця належить до «Франкфуртського» типу, досить поширеного в Західній Європі. Загальні розміри черепиці - 36,5х23,5х5 см.
Верхня сторона плитки оздоблена двома повздовжними профільованими жолобами (в перетині - трапецієподібні) шириною 54 мм з кутовими зламами та замком по лівому краю у вигляді сходинки. Відбійний гребінь між жолобами плаский, шириною 50 мм. Зовнішній нижній край заокруглено для вільного стоку води.
Замок тильного боку також у вигляді сходинки – шириною 15 мм – по лівому краю плитки. Верхній та нижній край оздоблено двома парами торцевих зубців трапецієвидної форми, розмірами 50х10 мм. Зубці верхнього торця чіплялись за дошки обрешітки, нижні – фіксувались в пазах черепиці попереднього ряду. З тильного боку плитку посилено ребром жорсткості, розміщеного між жолобами перпендикулярно до них.
Черепицю виготовлено з глиняної маси червоного кольору з домішками піску та кварцу крупної фракції – до 5 мм. На тильній поверхні черепиці вздовж одного з жолобів розміщено штамповане клеймо виробника: «И.П.=КО. КАН.». Данний тип черепиці вироблявся в колонії німців-менонітів Розенталь (Канцеровка) на цегляно-черепичному та вапняковому заводі Йогана І. Пеннера та Ко у 1912-1915 рр (після об’єднання виробництв Пеннера та Вібе та Янцена).
