Воздух «Оплакування Христа»

Автор/ка Невідомий
Дата створення
Друга половина 17 ст.

Опис

Воздух із шестифігурною сценою оплакування Христа, євангелістами й херувимами виконаний на високому фаховому рівні. Сцена оплакування закомпонована посередині полотнища в медальйон із променистим сяйвом на локальному синьо-блакитному тлі шовку. Тіло Христа зображене на камені помазання головою вліво; голова опирається на подушку. У центрі, за каменем помазання, стоїть святий євангеліст Іван із розведеними руками. Біля голови Спаса – нахилені Богородиця й жінка-мироносиця. У ногах Христа, за каменем помазання, стоять ще дві жінки-мироносиці. У центрі, за євангелістом Іваном, – двораменний п’ятикінцевий хрест зі списом і тростиною. На кутах воздуха, у невеликих медальйонах із променистим сяйвом, вигаптовано півфігури євангелістів із закритими книгами в руках, між ними – шестикрилих серафимів та невеликі квітки. Оскільки воздух витягнутий по горизонталі, серафимів, зображених зверху й знизу, подано в профіль, навколо їхніх ликів – стилізовані німби у вигляді квіток. До краю полотнища, по всьому периметру, пришито червоно-вохристі торочки. Зображення вигаптовано на невисокому настилі лічбовими техніками «в прикріп» та «по шнурочку» металевими нитками (золотою й срібною сухозліткою). Домінують ромбовидні прикріпи, «панцирний» шов, плетінка та коса ламана лінія. Тіло Спаса вишито однотонним шовком піщаного відтінку швом «у розкол». Лики виконано із саєту, риси лінійно вигаптовано темним шовком. Тло центрального медальйона суцільно зашито срібною сухозліткою «панцирним» швом. На обрамлення центрального медальйона нашито лелітки. Зворот. Підшитий крашаниною. Інв. № НМЛ.

Веб портал “Музейний фонд України” працює в тестовому режимі.

На даному етапі наповнення порталу відбувається співробітниками музеїв та заповідників, що включені в перелік згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2021 р. № 1388 “Про затвердження переліку музеїв та заповідників, в яких зберігаються музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України”