Зв’язка прикрас №2 з Михайлівського скарбу №1

Зв’язка прикрас №2 складається з трьох простих дротяних і одного семипроменевого скроневих кілець. Два окремі дротяні кільця з’єднані семипроменевим і одним (третім) дротяним кільцем. Кільце 1(Ч) (А 4552) – кінці встик, один злегка зміщений вбік. Довжина дроту – 11,0 см, діаметр – 0,2 см, діаметр кільця – 3,4 см. Кільце 2(Г) (А 4553) – кінці на 2,8 см заходять один за один. Довжина дроту – 12,5 см, діаметр – 0,25 см, діаметр кільця – 3,1х3,15 см. Кільце 3(Б) (А 4554) – кінці злегка (на 1,5 мм) заходять один за один. Довжина дроту – 11,0 см, діаметр – 0,25 см, діаметр кільця – 3,4х3,5 см. Кільце семипроменеве (А 4555) – кінці не з’єднані, сходяться встик з легким відхиленням в бік, діаметр кільця – 3,55х3,4 см, довжина – 5,2 см, ширина – 4,3 см, товщина – 0,1 см. Має сім зовнішніх та сім внутрішніх променів у вигляді трикутників між пласкими кругами, розташованими у місцях з’єднання дужки зі щитком і виділеними по контуру бордюром. Промені-трикутники різних розмірів, поступово збільшуються від менших бокових до найкрупнішого центрального. Вони прикрашені орнаментом у вигляді псевдозерні, що проходить по контуру і заповнює їх внутрішній простір. Кільце невисоким гладким бордюром виступає на поверхні. На вершинах трикутників виділяються крупніші, більш випуклі кульки. Перший від роз’єму (де дужка кільця з’єднується зі щитком) та шостий зовнішні промені мають злегка зрізані під кутом в бік центрального вершини, а сьомий – у вигляді округлого виступу. Кільце – одностороннє, проте на зворотному боці підвіски проступають розмиті контури кільця, окремі крапки псевдозерні на променях і випуклі кульки на їх вершинах. Прості кільця виготовлені з дроту, отриманого шляхом волочіння і зігнутого в кільце з незамкненими кінцями, семипроменеве кільце відлите у формі.. Прикраси відносяться до роменської культури, поширеної на території Дніпровського Лівобережжя і суміжних районів Білорусі та РФ з рубежу VІІІ ст. до першої половини ХІ ст. Датуються IХ — серединою Х ст.