Трипільська культура, або культура Кукутень-Трипілля, — одна з найяскравіших і найзагадковіших археологічних культур Європи. Вона існувала на території сучасної України, Молдови та Румунії впродовж VI–III тис. до н.е., задовго до єгипетських пірамід, грецьких храмів і шумерських клинописів.
Це давня культура, що залишила по собі спадщину, яку досі активно вивчають, переосмислюють і, в буквальному сенсі, викопують з-під землі.
Що ми знаємо напевно
Трипільці будували глинобитні житла — великі, багатокімнатні, часто з глиняними печами, і навіть двоповерхові. Вони створювали складну кераміку з геометричним і спіральним розписом, використовуючи червоний, чорний і білий кольори. Обробляли землю, тримали худобу, виготовляли ткацькі станки, прясла, серпи з кременю та мідні знаряддя. А також створювали глиняні статуетки жінок, тварин, моделей жител — ймовірно, для ритуальних потреб.
Трипільські поселення мали площу до 300, а інколи і більше гектарів — це майже як сучасне місто середнього розміру. Що мали планову забудову, з чіткими вулицями й громадськими просторами, що вказує на високий рівень організації.
Що лишається загадкою
- Писемність. Її не існувало або не збереглася. Деякі знаки на кераміці трактуються як символи, можливо – елементи протописемності, але підтверджень цьому бракує.
- Мова. Ми не знаємо, якою мовою говорили трипільці. Це робить їх ідентичність предметом дискусій.
- Соціальна структура. Археологічних свідчень ієрархії мало. Деякі дослідники вважають культуру матріархальною або принаймні з культовим вшануванням жінки-матері.
- Релігія. Є гіпотези про культ родючості, жіночі божества, зв'язок із природними циклами. Але письмових джерел немає — тільки матеріальні натяки.
Чому вони спалювали свої поселення?
Одна з найвражаючих особливостей — ритуальне спалення жител. Археологи знаходять цілі поселення, в яких будівлі були знищені вогнем.
Можливі причини:
- Релігійні уявлення про очищення вогнем;
- Перехід до нового життєвого циклу — символічне оновлення простору;
- Соціальні чи екологічні чинники.
Але конкретної, доведеної відповіді поки немає.
Нове прочитання Трипілля: сучасні дослідження
У XXI столітті трипільська культура опинилася в центрі уваги не лише українських, а й європейських науковців. Нові відкриття дали привід переглянути уявлення про цю культуру:
- У 2012 році британсько-українська експедиція в Небелівці виявила унікальну будівлю, що може вважатися трипільським храмом — із жертовником, орнаментами, фрагментами посуду.
- Завдяки 3D-технологіям було створено цифрові моделі найважливіших артефактів — зокрема, моделі храму з Володимирівки, яка сьогодні є предметом вивчення та віртуальних реконструкцій.
- Нові підходи в археоботаніці, ізотопному аналізі, геофізиці допомагають зрозуміти спосіб життя трипільців краще, ніж будь-коли раніше.
Де зберігаються артефакти трипільської культури?
Експонати трипільської культури зберігаються в багатьох музеях України та за її межами. Ось основні установи, де ви можете побачити або досліджувати трипільську спадщину:
Національний музей історії України (НМІУ), Київ
Один з найбагатших на колекції трипільських артефактів: кераміка, фігурки, знаряддя праці, моделі жител. Саме тут зберігається знаменита модель трипільського храму з Володимирівки.
Державний історико-культурний заповідник «Трипільська культура», с. Легедзине, Черкаська обл.
Розташований безпосередньо в зоні трипільських поселень, його фонд налічує близько 100 тисяч памʼяток трипільської культури. Має музей, архів і проводить польові дослідження.
Черкаський обласний краєзнавчий музей
Має велику підбірку з території Уманщини та Кіровоградщини, включно з матеріалами з поселень Володимирівка, Тальянки, Доброводи.
Вінницький обласний краєзнавчий музей
Зберігає численні артефакти з Поділля — одного з осередків трипільської культури.
КЗ КОР “Київський обласний археологічний музей”
Має велику виставку трипільської кераміки, що експонується на постійній основі та зберігає власну колекцію артефактів Трипілля з розкопок на Київщині.
Трипілля — це не лише давнина. Це потенціал для нових відкриттів
Сьогодні трипільська культура не належить лише історикам. Вона входить у сферу сучасного мистецтва, дизайну, національного брендингу, музейної педагогіки. Візерунки Трипілля з’являються в інтер'єрах, логотипах, навіть у цифровому мистецтві.
Але найважливіше — ми починаємо розглядати Трипілля як власну цивілізаційну спадщину, не периферійну, а центральну.
Знання про трипільців — це не лише про минуле, а й про усвідомлення нашого місця у світі. Це спільна пам’ять, що досі формується — і кожне нове відкриття додає їй обсягів.
.jpg)
