Портал працює у тестовому режимі
Опис
Книга церковно-слов'янською мовою. 8°. 318 арк. Книжиця [в шести розділах] "о едiной iстинной православной вєре, i о святой соборной апостольской церкви..." Рядків: 21, 30, 15. Шрифти: 60, 42, 84 мм. Друк двоколірний. Оправа: Дошки поволочені темною шкірою з тисненням. На чільній дошці середник та смуги рослинного орнаменту. Застібки шкіряні з металевими деталями. Провенієнції: штамп букіністичного магазину „Киев, ОКТ маг. №18 цена 250” Рядків: 21, 30, 15. Шрифти: 60, 42, 84 мм.
Особливості: Цифра „4” в колонцифрах надрукована над числом і без титлу (особливість видань острозької друкарні), на арк. 1 ІІ рахунку відсутня заставка.
Записи: Скоропис ХІХ ст.:
Форзац: „Сія книга пренадлежитъ Масальскова уєзда Д.Крысановой пятницы кономическому крестьянину Г.Павлову Кузмину.”олівцем: „Написана в 1588 году см. на листу 66.”
арк. 72: „зри”
арк. 79 зв.: „зрите без овцы”
арк. 228: „зри про поведи возбран естъ”
арк. 146 ІІ рах.: „архімандр”
Скоропис поч. XVIІ ст..:
арк. 2 нн. ІІІ рах: "Стого Iоанна Златоуста: Иже бо во грєсєхъ бывшее и не не покаювшася не токмо не будут услышаны но и Бога прогневают. Поминающаюся ему и молющеся за свои грехи, ежи бо приcно далемая погубятн и требувот... арнc учащаго а ни когда же увєт ничтоже он же аще прииет облюдая и сиде прочае приемлет во порє уб вомєсто уст...учтли бывает и не себє токмо но и веєм многим требующим ане исповєдают истинные лучшие есть вогробъ вселится жив и хто сокривит истинну враг Божий есть."
арк. [2] ІІІ рах.[47] зв.: "Злауст который был УИ рок по хє в толков, Є книг Моисеи достаточне пишет и оу Христіанъ от початку вєры ане шетсотного, а нє семсотного
року, якъ образоборцы пишут початокъ мают."
арк. 20 ІV рах.: "Кронiка Бєлского лист. [193]: Рок. [1301]. По Христє. на заходных сторонах. ереси, едны старыи вскресили, а другий новыи видали Такъ и тую образоборства Ереcь оумореную и погребеную вскресили. Межи иными началницы были
Виклеф и Янъ Гусъ, которы Гусъспаленъ в Констанцiи. А около Року [1517] по Христе, Повстал Марцєн Лютеръ, котрого тепер науку нємцы держат. По нем зараз повсталъ
образоборца оучень его Калвин, и переницiовалъ науку мистра своего Лютера, которую теперъ держат зборовыи, што ся называют Еван[г]еликами".
арк. 20 зв.: "Потом товаришъ Калвинов Михал Сервет з Гишпаніи которы оучился в школє лютереков оу нєакого Фалера. Тот блюзнєрца и образоборца почал над волю товарища своего Калвина новой незбоной вєры новокрщенской оу котрой науцє его кгды мнагiи[х]
оувєрилъ, позазрєлъ тому [Калвин] и до того привєлъ, же Сервета –спалено в мєстє Еневє, а поспа[ленiи] его повстали наслєдницы Сервет[овы] образоборцы Георгiусъ Бляндр[ата],
Павел Алтіатуc, Лелiусъ Сицинусъ, Францєшек Давыдович, и нєкоротіе Министровє. Седмигродской земли в Литвє Будный. А в Люблинє [Чехович] который з своим збором Любелским [Буд] ного откинулъ от себе и шатан[ови] подал. А Будный Чеховича зоветъ
любелским папижем и декратов его не прімует. И Валантинъ Ентилиc з Влохъ родом оучил в Франціи и в земли. Шванцарскои, который спален по Серветъ Рок [11] вместе Берне."
