Меч залізний (сарматський), середина ІІ ст. до н. е. – ІІ ст. н. е.

Меч залізний, з прямим перехрестям і кільцеподібним навершям, 47 см завдовжки. Клинок дволезовий – 34 см завдовжки, плавно звужується, у перетині ромбоподібний. Ширина клинка біля перехрестя – 4,3 см. Перехрестя пряме, у плані веретеноподібної форми, 6,8 см завдовжки і 2,0 см завширшки, у перетині прямокутне. Руків’я у перетині прямокутне, 0,4–0,3 см завтовшки, 8,6 см завдовжки, біля перехрестя 1,9 см завширшки, а біля навершя – 1,7 см. Навершя кільцеподібне, діаметром 4,0х5,0 см. Меч виготовлений із заліза, цільнокований. Він пошкоджений корозією, зі слідами первинної обробки і консервації. Краї клинка вищерблені в результаті дії корозії, фрагмент перехрестя відсутній. Датується серединою ІІ ст. до н. е. – ІІ ст. н. е. У 2009 р. в 1,5 км на північний захід від місця знахідки, на північно-східній околиці с. Веселе було виявлено поселення раннього залізного віку. Меч може бути пов’язаний з цим поселенням чи курганами поблизу с. Новоолександрівка (Краснопільського) Сумського району (нині Краснопільської селищної територіальної громади Сумського району). Подібні мечі відомі у похованнях сарматів. Їх ареал охоплює всю територію сучасної України та прилеглі до неї землі: від Причорномор’я до Подесення і від Дунаю до Поволжя (загалом східний кордон розповсюдження кинджалів та мечів з кільцеподібним навершям доходить до Китаю). Однотипність таких мечів і кинджалів з кільцеподібними навершями та відсутність даних про комплекси, в яких вони були знайдені, ускладнюють їх датування. Час найбільшого поширення цих мечів, відноситься до ІІ ст. до н. е. – ІІ ст. н. е. Такий тип зброї сформувався у сарматів приблизно на початок ІІІ ст. до н. е., Більшість їх було знайдено у Поволжі на пам’ятках сусловського часу (середньосарматський період), які пов’язують з сарматським племенем сіраків. Поява таких мечів на Північному Кавказі та у Північному Причорномор’ї обумовлена проникненням аорсів і сіраків у І ст. до н. е.