Зв’язка прикрас №1 з Михайлівського скарбу №1

Зв’язка прикрас №1 складається з п’яти простих дротяних і одного п’ятипроменевого скроневих кілець. Чотири окремі дротяні і дунайського типу кільця з’єднані одним (п’ятим) дротяним кільцем. Кільце 1 (Б) (А 4546) – кінці злегка (на 2мм) заходять один за один. Довжина дроту – 13,7 см, у перетині діаметр дроту – 0,25 см, діаметр кільця – 4,1х4,0 см. Кільце 2 (З) (А 4547) – кінці встик, один злегка зміщений вгору-вбік. Довжина дроту – 10,8 см, у перетині діаметр дроту – 0,25 см, діаметр кільця – 3,55х3,3 см. Кільце 3(Ч) (А 4548) – кінці злегка (на 1мм) заходять один за один. Довжина дроту – 12,2 см, у перетині діаметр дроту – 0,2 см, діаметр кільця – 3,9х3,75 см. Кільце 4(Г) (А 4549) – кінці встик, один злегка зміщений вгору-вбік. Довжина дроту – 11,0 см, у перетині діаметр дроту – 0,25 см, діаметр кільця – 3,5 см. Кільце 5(Р) (А 4550) – кінці не з’єднані, один злегка вище другого. Довжина дроту – 13,0 см, діаметр дроту – 0,25 см, діаметр кільця – 3,9х3,8 см. Кільце п’ятипроменеве (А 4551) – кінці не з’єднані, злегка заходять один за один, діаметр кільця – 3,1х2,85 см, довжина – 4,5 см, ширина – 3,3 см. Має п’ять зовнішніх та три внутрішні промені- трикутники, прикріплені до дротяного кільця. Промені-трикутники різних розмірів, поступово збільшуються від менших бокових до найкрупнішого центрального. Вони прикрашені на бічних сторонах (по контуру) кульками псевдозерні: чотири бокові зовнішні та три внутрішні промені пірамідками з трьох кульок (імітують грона), центральний внутрішній – пірамідка з трьох кульок і ще четвертою зверху, а центральний зовнішній – п’ятьма кульками по бічних сторонах і ще маленьким гроном з трьох кульок зверху, розвернутим перпендикулярно до площини щитка. Прості кільця виготовлені з дроту, отриманого шляхом волочіння і зігнутого в кільце з незамкненими кінцями, кільце п’ятипроменеве відлите у формі.. Прикраси відносяться до роменської культури, поширеної на території Дніпровського Лівобережжя і суміжних районів Білорусі та РФ з рубежу VІІІ ст. до першої половини ХІ ст. Датуються IХ — серединою Х ст.