Портал працює у тестовому режимі
Опис
У вигляді металевої коробки прямокутної форми сірого кольору. Корпус складається з 2-х частин.
У верхній частині приладу, зі зміщенням в сторону, міститься прямокутний отвір з накладеним склом, через яке проглядаються 9 червоних світлодіодів; на цей отвір накладено металеву пластину, пофарбовану у чорний колір із цифровими та літерними позначками, розміщеними по вертикалі: «С, ОП, 1, 2, 3, 4, 5, Р, 24В». Металева пластина прикріплена до корпусу за допомогою 6-ти гвинтиків. Верхня кришка приладу кріпитися до корпусу за допомогою 6-ти гвинтів. Між кришкою та корпусом розміщений гумовий ущільнювач чорного кольору. Бокові сторони: зверху, з трьох сторін, приварені металеві кутики із заокругленими кінцями (для фіксації приладу на пристрої). Один з них має по краях 2 круглих отвори, другий - 2 напівотвори, третій 2 напівотвори та 2 вирізані прямокутники. На одній зі сторін, вгорі, прикріплена за допомогою 4 заклепок, металева пластина т. зв. «шильдик» чорно-сріблястого кольору, на якій міститься емблема Інституту автоматики «ИА», а у вільних полях вибиті позначки «УП», «5» та рік «1989».
На іншій стороні, по краях, 6 отворів для гвинтів. Ще на одній стороні, вгорі, міститься т. зв. панель для підключення зовнішнього обладнання та управління пристроєм, де розміщені: 1) накладне гніздо для підключення штекера круглої форми з багаточисельними отворами (прикріплене за допомогою 4 гвинтів, між корпусом і гніздом гумовий ущільнювач); 2) невеличкий тумблер сріблястого кольору, над ним металева табличка чорно-сріблястого кольору «ВКЛ»; 3) гніздо з тримачем запобіжника (із запобіжником); на кришці тримача червоного кольору з пластмаси напис «ДВП4-1В»; вгорі металева табличка чорно- сріблястого кольору з написом «2А» 4) окремо, на прямокутній пластині, що прикріплена до корпусу за допомогою 4 великих гвинтів з шайбами і гумовими прокладками та 2 маленьких гвинтів, — розміщено гніздо антени. Нижня частина приладу — розміщені елементи кріплення.
Пристрій використовувся у дезактиваційних роботах на очищенні покрівлі 3-го енергоблока ЧАЕС. Над його розробкою працювало багато фахівців, в т.ч. Інституту автоматики та НВО «Електронмаш». Розміщувався у верхній частині робота і приймав до 30 команд, що надходили від оператора з пультом керування. Максимальна можлива дальність керування не більше 250 м. За словами Кошмякова В. Ф. було виготовлено до 15 таких пристроїв. Даний прилад був виготовлений у 1989 р. і в роботах на ЧАЕС не використовувався. До 2002 р. знаходився в Інституті, згодом зберігався в родині Кошмякова В. Ф.
