Дата створення
Перша третина XX ст.
Класифікація Предмети побуту

Опис

Старовинна скриня першої третини XX століття, яка належала мешканці села Черемошно Ковельського повіту Панасюк Євдокії Василівні (1927 р.н.). У 1937 році сім’я Панасюків як трудові емігранти виїхали у Бессарабію і лише 1940 року повернулися додому на Волинь. Після смерті Євдокії Василівни, донька подарувала мамину скриню у музей Ковельської виховно-трудової колонії. Після закриття цього закладу Юрій Філаретов передав стару скриню у наш музей. Скриня дерев’яна, досить велика, пофарбована у темно-коричневий колір, окована металевими смугами червоного кольору. Має вигляд прямокутного ящика з відкидною кришкою ( розміри: 112*64*66 см). Кришка трішки випукла. На кришці жовтою фарбою нанесено літеру « М» ( на жаль, невідомо ким і коли, і що означає дана літера). Раніше скриня зачинялася на ключ. З боків має металеві ручки для транспортування. Скриня була невід’ємною частиною традиційного житла українців. Вона виконувала роль звичайної нині шафи-купе, де тримали одяг, рушники,полотно, зберігали придане дівчини. Вона була важливим компонентом традиційного весільного посагу молодої, вказувала на статки сім’ї нареченої. Здебільшого в скрині зберігали придане дівчини, як правило виготовлене нею самою : вишиті сорочки, блузки, спідниці, рушники і наволочки, сувої домотканого полотна та ін. Вміст скрині підтверджував талант і працьовитість нареченої, бо так і казали : « Яка скриня, така й господиня». Скриня переходила з молодою на її нове обістя, зберігалась до кінця життя і передавалась у спадок. Скрині виготовляли до середини XX ст. Нині у таких скринях, які можна побачити у селах зберігають, здебільшого старі речі.

Веб портал “Музейний фонд України” працює в тестовому режимі.

На даному етапі наповнення порталу відбувається співробітниками музеїв та заповідників, що включені в перелік згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2021 р. № 1388 “Про затвердження переліку музеїв та заповідників, в яких зберігаються музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України”