Лев Крамаренко

Лев Ю́рійович Крамаре́нко (1 [13] січня 1888, Умань — 5 березня 1942, Самарканд) — український живописець і графік, педагог. Навчався в Петербурзькій академії мистецтв у Дмитра Кардовського, а також у Паризькій академії мистецтв. З 1918 по 1932 рік працював в Україні, де обіймав керівні посади в мистецьких закладах, зокрема був директором Глинської керамічної школи та керівником Межигірського художньо-керамічного технікуму. У 1921 році почав викладати в Українській академії мистецтв у Києві, а згодом став ректором і деканом факультету Київського художнього інституту.

Крамаренко був активним учасником Об'єднання сучасних митців України (від 1927 року), що орієнтувалося на авангардне західне мистецтво. Серед його учнів — відомі українські живописці та графіки, такі як Ірина Жданко, Ірина Беклемішева, Павло Іванченко та інші. Його творчість і педагогічна діяльність значно вплинули на розвиток українського мистецтва першої половини ХХ століття.