Олександра Олександрівна Екстер (до шлюбу — Григорович; 6 (18) січня 1882, Білосток, Польща — 17 березня 1949, Фонтене-о-Роз, біля Парижа) — українська художниця, сценографка, педагогиня, яка зробила значний внесок у розвиток європейського кубізму, футуризму, авангарду, а також була однією із засновниць стилю «ар-деко». Її називають «амазонкою авангарду». Народившись у сім'ї білоруського єврея та грекині, вона здобула освіту в Київському художньому училищі, де навчалася разом із майбутніми авангардистами Олександром Богомазовим та Олександром Архипенком. Пізніше вона одружилася з німецьким адвокатом Миколою Екстером і оселилася в Києві, де створила студію, що стала центром для багатьох талановитих художників.
Екстер відзначилася не лише в образотворчому мистецтві, а й у театральному. Вона була активною учасницею виставок у Москві та Києві, а також організаторкою виставки «Вінок» у 1908 році. Її подорожі до Парижа та зустрічі з такими митцями, як Пабло Пікассо та Гійом Аполлінер, надихнули її на нові творчі досягнення. Екстер поєднувала європейську культуру з українськими традиціями, що було помітно в її роботах і побуті. Вона активно впроваджувала елементи українського народного мистецтва у свої картини та театральні костюми. Відомою є її картина «Фундуклеївська вулиця», а також численні ескізи костюмів, які були трансформовані в бронзові скульптури. Свої роботи та архіви Екстер заповіла другові Семену Ліссіму, завдяки чому більша частина її спадщини збереглася в Америці. Нині твори Олександри Екстер можна побачити в музеях у всьому світі, включаючи Національний художній музей України в Києві.
