Нікрітін Соломон Борисович

Соломон Борисович Нікрітін (12 грудня 1898, Чернігів — 3 грудня 1965, Москва) — відомий радянський художник і теоретик мистецтва, один із провідних представників російського авангарду. Народився в Чернігові в родині зубного лікаря. Освіту здобув у Київському художньому училищі, де навчався у студії Олександра Мурашка, а також у приватній школі Леоніда Пастернака в Москві та майстерні Олександра Яковлєва в Петрограді. Після повернення до Києва в 1917 році, Нікрітін відвідував школу-студію Олександри Екстер, що значно вплинуло на його подальшу творчість.

У 1920-х роках Нікрітін сформулював новий напрямок у мистецтві — «Проєкціонізм», і заснував «Проєкційний театр», в якому втілював ідеї біомеханіки. Однією з найвідоміших його картин є «Суд народу» (1934). Незважаючи на те, що у 1935 році після скандалу він був змушений припинити експериментальну творчість, Нікрітін залишився на волі і продовжував працювати. Роботи Нікрітіна були врятовані завдяки колекціонеру Георгію Костакі, що забезпечило збереження значної частини його спадщини. А його творчість була визнана на численних виставках, як за життя, так і посмертно.