Григорій Овксентійович Довженко (1899–1980) — видатний український художник-монументаліст, живописець, педагог, Заслужений художник Української РСР. Народився у с. Полтавка (нині Баштанка Миколаївської області), навчався в Одеському художньому інституті, де став учнем Михайла Бойчука — ця зустріч визначила його творчу долю. У 1920–30-х роках брав участь у розписах громадських будівель в Одесі, Києві, працював на Одеській кіностудії, оформлюючи фільми, зокрема «Перекоп» і «Охоронець музею». У роки війни створював агітаційні плакати, очолював художні бригади та після війни активно долучався до реставраційних проєктів, зокрема у Володимирському соборі в Києві.
Післявоєнний період став часом розквіту його монументальної творчості. Довженко створив низку масштабних мозаїк, розписів, рельєфів у культурних установах по всій Україні — у Києві, Новій Каховці, Дніпропетровську. Його яскрава мозаїка «Кий, Щек, Хорив і Либідь» на фасаді кінотеатру «Ровесник» у Києві стала впізнаваним символом столиці. За багаторічну працю в галузі монументального мистецтва у 1979 році він був удостоєний звання Заслуженого художника УРСР. Помер у Києві, похований на Байковому кладовищі.
