Хрусталенко Микола Олександрович

Микола Олександрович Хрусталенко (22 вересня 1906, Богданівка — 12 листопада 1984, Київ) — український живописець, чия творча доля формувалася в складних обставинах ХХ століття. Навчався у Київському художньому інституті в 1935–1941 роках у майстернях Федора Кричевського та Павла Волокидіна, однак його становлення як митця було перерване репресіями: у 1937 році Хрусталенко зазнав арешту й табірного ув’язнення. Після звільнення він довгий час мав статус «ворога народу», тяжко хворів і був позбавлений права мешкати в Києві, що змусило його оселитися в Білій Церкві та фактично починати мистецький шлях заново.

Працюючи в Білоцерківському краєзнавчому музеї, Хрусталенко повернувся до живопису й поступово утвердився як майстер станкового мистецтва. У його доробку — пейзажі, портрети та натюрморти, сповнені ліризму й внутрішньої зосередженості, серед яких «Колгоспний ринок», «Перший покіс», «Летять журавлі», «Вечір над Затокою». З 1945 року художник регулярно брав участь у республіканських виставках, а згодом повернувся до Києва, де прожив останні роки життя. Пам’ять про митця сьогодні вшановують і на локальному рівні — у Білій Церкві одну з вулиць названо його іменем, а ранні твори зберігаються у фондах місцевого музею як важлива частина регіональної та національної культурної спадщини. 

Шановні колеги!

Наразі електронна система Музейного Реєстру знаходиться у «творчій відпустці». Ми оновлюємо інфраструктуру для підвищення стабільності та безпеки системи. Дякуємо вам за розуміння, стійкість і довіру. Саме завдяки спільній відповідальній роботі ми зберігаємо музейні колекції у найскладніших умовах.

З повагою,
Команда підтримки Реєстру музейного фонду України

Веб портал “Музейний фонд України” працює в тестовому режимі.

На даному етапі наповнення порталу відбувається співробітниками музеїв та заповідників, що включені в перелік згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2021 р. № 1388 “Про затвердження переліку музеїв та заповідників, в яких зберігаються музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України”