Олексій Васильович Какало — видатний український живописець, відомий своїми тематичними картинами, портретами, пейзажами та натюрмортами, виконаними в реалістичній манері. Народився 27 січня 1942 року в селі Держанівка, що на Чернігівщині. Свою мистецьку освіту здобув у Київському державному художньому інституті, де його наставниками були такі знані митці, як В. Пузирьков, К. Трофименко, А. Пламеницький та П. Басанець.
У 1977 році він приєднався до Національної спілки художників України, а в 2001 році отримав звання Заслуженого художника України. Тривалий час працював у Чернігові, зокрема, у художньо-виробничих майстернях, де він виконував обов'язки головного художника.
Какало брав активну участь у виставковій діяльності, виставляючи свої роботи на обласних, республіканських, всесоюзних та міжнародних виставках. Його персональні виставки проходили в Чернігові, Києві та Славутичі. Серед найвідоміших творів — «Портрет скульптора П. Богомолова», «На дорогах війни», «Спадщина», а також серія картин «Чернігів і чернігівці».