Кричевський Василь Григорович

Василь Григорович Кричевський (1873–1952) — український архітектор, художник, дизайнер і педагог, один із засновників українського архітектурного модерну. Народився на Слобожанщині, здобув технічну освіту у Харкові, працював креслярем, а згодом — помічником відомих архітекторів. У 1903 році переміг у конкурсі на проєкт будинку Полтавського земства, що стало знаковим етапом у розвитку стилю, заснованого на традиціях народної архітектури. У подальшому працював у Києві, проєктував будівлі, оформлював книги й театральні постановки, викладав. У 1917 році став одним із засновників Української академії мистецтв.

Кричевський активно збирав зразки народного мистецтва, створював ескізи килимів і розробляв художнє оформлення українських фільмів. У 1920–1930-х роках працював як професор у низці мистецьких і архітектурних навчальних закладів, зокрема у НАОМА та КНУБА. Був першим ректором Державної академії мистецтв у Києві. Після Другої світової війни емігрував до Львова, а потім — у Німеччину і Венесуелу. Помер у Каракасі, перепохований у США. Його спадщина — унікальний внесок у формування української національної школи архітектури та дизайну.