Лагно Федір Федорович

Федір Лагно — український живописець і графік, чия творчість поєднує філософські роздуми з глибоким ліризмом. Народився 24 лютого 1956 року в селі Нова Осота на Кіровоградщині. Освіту здобув у Харківському художньо-промисловому інституті, де сформувався його індивідуальний стиль під впливом майстрів Олександра Капшука та Миколи Шапошникова. Після навчання працював художником і проектантом, а згодом присвятив себе творчості, ставши активним учасником республіканських та міжнародних виставок. З 1992 року — член Національної спілки художників України, лауреат Міжнародного бієнале «Відродження» (Львів, 1991).

Його роботи відзначаються символічністю, метафоричним мисленням і прагненням до філософського осмислення людини та світу. У живописі й графіці Лагно часто звертається до тем духовності, природи, взаєморозуміння та міфу. Серед відомих полотен — «Епоха гуманізму», «Новий Ікар», «Чаша життя», цикл «Біблійний» і серія «Зникаючі види». Роботи митця зберігаються у Кіровоградському художньому музеї, Львівській галереї мистецтв та приватних колекціях. Творчість Федора Лагна — це поєднання тонкої спостережливості, внутрішньої драми та поетичного світобачення.