Микола Панасович Малинка (1913–1993) — український живописець, педагог і організатор Яготинської студії самодіяльних художників. Народився у селянській родині на Полтавщині, з дитинства виявляв потяг до малювання. Попри матеріальні труднощі, він здобув художню освіту, навчався у Київському художньому інституті та студії імені М. Б. Грекова в Москві, де його талант відзначали провідні митці того часу. Пройшовши через складні роки війни, повернувся до Яготина, де повністю присвятив себе мистецтву, викладанню та збереженню культурної спадщини краю.
Його творчість охоплює сотні живописних полотен — історичних, портретних і пейзажних. Митець створив численні роботи, присвячені історії України, Тарасові Шевченку, козацтву, рідній Полтавщині. Його твори зберігаються у музеях і приватних колекціях України, Канади, США, Швейцарії, Австралії та Нідерландів. Малинка був автором пам’ятників, меморіалів, герба Яготина та ініціатором створення місцевого краєзнавчого музею. За вагомий внесок у розвиток українського мистецтва йому присвоєно звання почесного жителя міста Яготина.
