Марія Євгенівна Котляревська (8 лютого 1902, Горлівка — 18 червня 1984, Київ) — українська художниця і графік, член Спілки художників України з 1939 року. Дитинство провела в Катеринославі (нині Дніпро), де закінчила жіночу гімназію і вступила на фізико-математичне відділення місцевого університету. Проте захоплення малюванням привело її до студії образотворчого мистецтва, де вона отримала перші уроки від відомих педагогів, зокрема символіста М. Сапожникова і імпресіоніста Є. Шрейдера. У 1922–1929 роках навчалася в Харківському художньому інституті, де її викладачами були Василь Єрмилов, Олексій Маренков та Іван Падалка.
Основні галузі творчості Котляревської — станкова і книжкова графіка. У 1920-30-і роки вона створила серію робіт, які поєднують елементи агітаційного плаката з лубочним стилем і точністю графічних визначень. Її творчість відзначається самобутністю образів, пластичністю мислення, виразністю силуетів і драматичними контрастами в ліногравюрах. У книжковій графіці та екслібрисах Котляревська демонструвала високу графічну майстерність і декоративну вишуканість. Її роботи зберігаються в музеях Дніпра, Харкова, та Києва.
