Олекса́ндр Порфи́рович Архи́пенко (18 травня 1887, Київ — 25 лютого 1964, Нью-Йорк, США) — видатний український та американський скульптор і художник, один із піонерів кубізму в скульптурі. Він запровадив у скульптуру новаторські елементи, такі як поліхромія, увігнутість і отвори, що змінили уявлення про просторову форму. Архипенко здобув мистецьку освіту в Київському художньому училищі та Московському училищі живопису, архітектури і скульптури. Його роботи характеризуються динамізмом і лаконічністю, що можна побачити в скульптурах, таких як «Жінка, що вкладає волосся» (1905).
Протягом свого життя Архипенко проживав у різних країнах, зокрема у Франції та Німеччині, де заснував власні школи мистецтв. У 1923 році він переїхав до США, де продовжив свою творчу діяльність і викладання. Архипенко створив численні знакові роботи, такі як «Боксери» (1914), «Солдат іде» (1917) та «Балерина» (1957). Його новаторські підходи до скульптури, включаючи «скульптомалярство» і «архипентуру», значно вплинули на розвиток сучасного мистецтва. За життя він провів понад 130 персональних виставок, залишивши значний спадок у світовій культурі.
