Олекса́ндр Миха́йлович Довга́ль (27 січня 1904, Дебальцеве — 12 березня 1961, Харків) — український радянський графік, відомий своїми роботами у галузі станкової та книжкової графіки, а також плакатного мистецтва. Він навчався у Харківському художньому інституті у 1922—1929 роках, де його викладачами були Іван Падалка, Олексій Маренков та Семен Прохоров. У 1920—1930-х роках Довгаль працював у сатиричних журналах «Безвірник», «Глобус», «Червоний перець», де створював гостросоціальні карикатури і графічні твори.
У роки Другої світової війни він працював над агітаційними плакатами, підтримуючи бойовий дух радянських громадян. Після війни Довгаль продовжував активну творчу діяльність, співпрацював з видавництвами, газетою «Соціалістична Харківщина» та журналом «Піонерія» як художник-ілюстратор. У 1951 році йому було присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв УРСР. Довгаль залишив помітний слід в українському графічному мистецтві, поєднуючи майстерність плакату, книжкової і станкової графіки.
