Пітер Пауль Рубенс (28 червня 1577, Зіґен — 30 травня 1640, Антверпен) — один з найвидатніших фламандських живописців епохи бароко. Народився в сім’ї антверпенських громадян, проте через політичні переслідування батько Рубенса був змушений переїхати до Кельна, де майбутній художник провів ранні роки свого дитинства. Після смерті батька в 1587 році сім’я повернулася до Антверпена, де Рубенс здобув освіту в єзуїтській колегії. Художник розпочав свою кар’єру в Антверпені, де навчався у Тобіаса Вергахта, Адама ван Ноорта та Отто ван Веена. У 1600 році він вирушив до Італії, щоб удосконалити свої навички, де служив при дворі герцога Вінченцо Гонзаги та вивчав твори італійських майстрів.
У 1609 році Рубенс повернувся до Антверпена і одружився з Ізабеллою Брант. Він швидко став одним з найпопулярніших художників, виконуючи замовлення заможних бюргерів та представників клерикальних кіл. У 1621 році іспанська інфанта Ізабелла Клара Євгенія призначила його радником з питань дипломатії, а пізніше Рубенс отримав замовлення на серію картин для Люксембурзького палацу в Парижі. У 1628 році його запросили до Мадрида, а в 1629 році — до Лондона, де він допомагав встановити мир між Англією та Іспанією. Його дипломатична діяльність завершилася після 1634 року. Рубенс залишив по собі величезну спадщину, що продовжує надихати митців у всьому світі.
