Шарапенко Віктор Олексійович

Віктор Олексійович Шарапенко (1916–1990-ті) — український архітектор, живописець і педагог, заслужений художник України. Народився в місті Лозова на Харківщині, закінчив Київський художній інститут. Після війни очолював архітектурно-будівні організації в Донецьку, Луганську, Одесі, створював пам’ятники та архітектурні об’єкти, серед яких — пам’ятник Тарасу Шевченку в Донецьку. З 1950-х років активно виставлявся, а у 1965-му провів велику персональну виставку в Одеському музеї західного та східного мистецтва. У 1969 році став викладачем живопису в Одеському педінституті ім. Ушинського.

У 1970-х важливу частину творчості митця зайняли картини про Другу світову війну та історико-революційні події. Його твори відзначаються глибоким змістом, насиченою кольоровою палітрою та композиційною виразністю. До 35-річчя творчості у 1985 році відкрив звітну виставку, а в 1988-му передав понад 160 робіт до колгоспу ім. Татарбунарського повстання. На основі цієї колекції у 1989 році в Татарбунарському історико-краєзнавчому музеї відкрили картинну галерею.