Станіславський Ян

Ян Станіславський (12 (24) червня 1860, Вільшана — 6 січня 1907, Краків) — польський художник-імпресіоніст, один із провідних майстрів пейзажного живопису кінця ХІХ століття. Народившись на українських землях, він спочатку вивчав математику у Варшавському університеті, проте зрештою обрав мистецтво, навчаючись у художніх школах Варшави й Кракова, а також удосконалюючи майстерність у Парижі. Захоплення імпресіонізмом визначило його стиль — камерні, ліричні пейзажі з тонким відчуттям світла, кольору й мінливості природи. З 1897 року Станіславський очолював майстерню пейзажу в Краківській школі образотворчих мистецтв, яка згодом стала Академією, та був одним із засновників мистецького товариства «Sztuka».

Україна посідала особливе місце в його житті й творчості — художник вважав її своєю другою батьківщиною і неодноразово звертався до українських мотивів. У його доробку — численні пейзажі та жанрові сцени, присвячені українській природі й побуту: від краєвидів Дніпра та околиць Києва до образів сіл, садів і постатей із народного життя. Станіславський підтримував тісні зв’язки з українським мистецьким середовищем, зокрема з Київською малювальною школою Миколи Мурашка, а серед його учнів і послідовників були Микола Бурачек, Іван Труш та Олекса Новаківський. Його твори нині зберігаються в музеях Кракова, Варшави, Львова й Києва, засвідчуючи важливу роль митця у спільному польсько-українському культурному просторі.