Ві́ктор Ника́ндрович Па́льмов (29 вересня [10 жовтня] 1888, Самара — 7 липня 1929, Київ) — український авангардний живописець-футурист, педагог і теоретик мистецтва, відомий своїм внеском у розвиток кольоропису. Народився в Самарі, навчався у Пензенській художній школі та Московському училищі живопису, скульптури й архітектури, де був учнем Костянтина Коровіна.
З 1923 року Пальмов викладав у Київському художньому інституті, де розробив свою концепцію «кольоропису», що стала центральною у його творчості. Він прагнув змінити орієнтири мистецтва, наголошуючи на спонтанності та унікальності моменту сприйняття. Теоретичні засади «кольоропису» Пальмов виклав у статтях, опублікованих у журналі «Нова генерація».
Пальмов був учасником численних художніх об'єднань та виставок, зокрема в Києві та Венеції. Його творчість, що поєднувала імпровізацію та експериментальний підхід до кольору, мала значний вплив на розвиток українського авангарду. Помер внаслідок невдалої операції в 1929 році, залишивши багатий спадок у музейних колекціях України та Росії.
