Портал працює у тестовому режимі
Опис
За часів «холодної війни» надзвукові ракетоносці-бомбардувальники Ту-22М були залякуванням НАТО. Ці машини були «євростратегічними», тобто здатними завдати ракетного удару по будь-якому об'єкту в Європі зі значної відстані, навіть не входячи до зони його ППО. У НАТО вони отримали кодову назву «Бекфайр».
Цей літак, створений у КБ Туполєва наприкінці 60-х років, завдяки крилу змінюваної стрілоподібності поєднував високу надзвукову швидкість (яка сягала 1800 км на годину) зі значною дальністю і можливістю діяти з відносно коротких злітних смуг.
Перша модель - Ту-22М-0 - мала на озброєнні лише одну крилату ракету і була випущена в 10 екземплярах.
Вдосконалений варіант Ту-22М-2 вже мав на озброєнні три ракети Х-22 з дальністю польоту в 450 км. Ці ракети могли споряджатися звичайною, протирадарною або ядерною боєголовками. Представлені в експозиції ракети моделі Х-22Н були оснащені ядерними боєголовками потужністю в 200 кілотонн (удесятеро більше, ніж бомба, скинута на Хіросіму). Літак міг дозаправлятися в повітрі, тому мав фактично необмежений радіус дії. Загалом було випущено 500 бомбардувальників типу Ту-22М усіх моделей.
Його фюзеляж видовжений, гладкий, має характерний загострений ніс. Кабіна екіпажу розташована у передній частині і має затемнені лобові вікна з характерним вигином. Великі повітрозабірники, розміщені по боках фюзеляжу позаду кабіни, мають червоні заглушки, що контрастує із загальним світло-сірим камуфляжем корпусу. Крила виконані за схемою змінної геометрії, у складеному положенні вони спрямовані назад, що покращує характеристики на крейсерських швидкостях. Під крилом розташовані додаткові стабілізатори та механізми підвіски озброєння. Хвостова частина має великий вертикальний кіль з емблемою державної приналежності, а також горизонтальні стабілізатори, які додають стійкості у польоті. Шасі літака потужне, із двома основними колісними візками, кожен з яких оснащений чотирма парами коліс, що забезпечує м'яку посадку на високих швидкостях.
З 1981 по 1992 рр. літак перебував у складі 540-го інструкторсько-дослідного морського ракетоносного полку, м. Миколаїв.
